Вода з пластикових пляшок може викликати мутацію генів



Вода з пластикових пляшок може викликати мутацію генів
A A A
У пластиковій тарі – небезпека для здоров’я, адже з будь-якої пластмаси виділяються отруйні речовини

Наприкінці дев’яностих двадцятого століття в Україні принципово змінився підхід до промислового виробництва напоїв. Лимонади та мінеральну воду почали масово розливати у пластикові пляшки.

Це дуже зручно, і сьогодні напоїв у скляній тарі відчутно поменшало. Але у літню спеку під дією високої температури та сонячного проміння пластик починає випаровуватися, він розчиняється у воді, насичує її шкідливими речовинами.

– Сучасні пластики – це складні композитні системи з високомолекулярних органічних сполук, – розповідає «Погляду» лікар акушер-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології БДМУ Ігор Ніцович. – Вони бувають різними, але немає абсолютно безпечної пластикової упаковки. З будь-якої пластмаси виділяються отруйні речовини. Хто з нас не відчував у воді присмак пластику? Вживання питної води з пластикових пляшок може викликати депресію і завдати серйозної шкоди здоров’ю людини.

Сучасне вирішення проблеми:

  • щоб захистити себе, купуйте напої (сік, молоко та ін.) у пляшках зі скла;
  • використовуйте пляшки з екологічного матеріалу, який розкладається у природі;
  • поставте у себе вдома фільтр для води;
  • самостійно робіть сік за допомогою соковижималки;
  • якщо ви все-таки купили сік, олію, кефір або інші продукти у пластиковій упаковці, перелийте їх для зберігання у скляний посуд.

В Європі пластик вже майже не використовують для упаковки харчових продуктів. В Україні заборони немає.

Тож які пластикові пляшки та упаковки безпечніші для здоров’я?

На стінках пляшки та пластикових виробів для харчування є позначення – цифра в трикутнику і під ним напис: PET (PETE), HDP (HDPE), PVC (V), LDPE, PP, PS, РС, або пластмаса без спеціальних знаків. Важливо розуміти, яку інформацію несуть ці знаки. SPI-система кодування ідентифікації смоли – являє собою набір символів, розміщених на пластмасі для визначення типу полімеру.

Пластиковий посуд, пляшки для напоїв, молока, дитячого харчування, металопластиковий водопровід виготовляють із різних полімерів, і потенційно вони можуть завдати шкоду здоров’ю. Щоб зрозуміти, наскільки вони шкідливі, слід звернути увагу на вид пластику, зазначений у нижній частині пляшки.

01, PET (ПЕТ, ПЕТЕ, поліестер, дакрон, майлар, лавсан) – поліетилентерефталат (термопласт, найпоширеніший представник класу поліефірів). Це одноразові м’які пляшки для води, соків, пива, спортивних напоїв, полоскання порожнини рота, контейнери для харчових продуктів. Хороша хімічна стійкість (але ацетон руйнує ПЕТ, а кислоти та луги роблять його непрозорим та крихким) і високий ступінь ударостійкості. Цей матеріал не забезпечує стійкість до високих температур (до 70°С). Він відносно безпечний, але може виділяти в рідину важкі метали та речовини, що порушують гормональний баланс людини, викликають депресію. Найкраще не зберігати в них воду довго.

02, PEHD, HDP (HDPE – поліетилен високої щільності) вважається одним з безпечних видів пластику, містить смолу, яку найбільш широко використовують для пластикових пляшок. Цей матеріал є економічним, ударостійким, і забезпечує хороший бар'єр проникності вологи. Фахівці рекомендують купувати мінеральну воду в пляшках із позначенням HDP. З такого матеріалу виготовляють пляшки для молока, соків, пластикові пакети, сміттєві баки, упаковку для косметики, відбілювачів, мийних засобів, труби, підлогу, ящики, квіткові горщики, пластикову обшивку, плівку. Хоча HDPE забезпечує хороший захист при температурі, нижчій за точку замерзання, він не може бути використаний з продуктами нагрітими вище, ніж на 70°С, або продуктами, що вимагають герметичного (вакуумного) пакування. Тара має достатньо високий температурний діапазон експлуатації від –80°С до +110°С.

03, PVC, V, PCW – полівінілхлорид. Має дуже хорошу стійкість до масел і дуже низький рівень передачі кисню. Цей матеріал забезпечує пляшці відмінний бар'єр для багатьох газів, гарну ударну стійкість. Матеріал хімічно стійкий, але вразливий до впливу розчинників. Такий пластик використовують для виготовлення пляшок для олії, пакування дитячих іграшок, обшивки комп'ютерних кабелів, пластмасових сантехнічних труб, садових шлангів, покриття для підлоги, віконних рам, медичних трубок, ємності для забору крові. Пляшки мають слабку стійкість до високих температур, деформуються при 70°С, тому не придатні для заповнення гарячими продуктами. Харчова плівка з полівінілхлориду за певних умов виділяє токсичні речовини, тож краще уникати купівлі продуктів у пляшках із позначенням PVC. Це найбільш отруйний та небезпечний для здоров'я вид пластмас. Зберігати продукти та воду в такій пляшці небезпечно: пластик виділяє речовину бісфенол А.

04, PELD, LDPE, LLDPE – поліетилен низької щільності. Це менш жорсткий і в цілому менш хімічно стійкий, ніж HDPE, але є прозорішим. LDPE значно дорожчий, ніж HDPE. Вважається одним із безпечних видів пластику. З нього виготовляють пакети для супермаркетів, відра, кришки для контейнерів, пляшки для мила, іграшки, пластикові труби. Вода, налита в пляшку з такого матеріалу, залишається чистою. У неї практично не виділяються речовини з пластику.

05, PP — поліпропілен. Використовують для банок з відмінним бар'єром вологи. Звичайно, він має білий або напівпрозорий колір. Можливо, це найбезпечніший вид пластику, з нього виготовляють шприци, посуд для гарячих страв, кришки для пляшок, пляшечки для немовлят, контейнери для йогурту, маргарину, продуктів харчування, а також внутрішню обшивку салону автомобіля, бампери, промислові волокна. Одна з його цінних властивостей – термостійкість (до 93°C), він не плавиться під час нагрівання. Поліпропілен придатний до обробки в автоклавах і стерилізації парою, для заповнення гарячими продуктами. Поліпропілен має відмінну хімічну стійкість, але низьку ударостійкість при низьких температурах.

06, PS – полістирол, полістирен. Завдяки своїй легкості і міцності, матеріал використовують для виготовлення контейнерів для швидкого харчування (чашки, тарілки, столові прибори), склянок для кави та чаю та іншого одноразового посуду, контейнерів для яєць, для упаковки м'ясних продуктів, іграшок, квіткових горщиків, медичних виробів, тощо. Разом із тим полістирол зовсім не придатний для гарячих продуктів, оскільки в ході нагрівання виділяє токсичні речовини.

07, інші види пластмас, поліуретани. Вони стiйкiшi до окиснення та гiдролiзу, нiж полiамiди. Поліуретани належать до синтетичних еластомерів і застосовують їх в промисловості, завдяки широкому діапазону міцності. Використовують як замінники гуми при виробництві виробів, що працюють в агресивних середовищах, в умовах великих змінних навантажень і температур (багаторазове використання пляшок для води, соків), сушарки для печі, спецупаковка. Діапазон робочих температур – від −60 C до +80 C. Зберігати продукти та воду в такій пляшці небезпечно: пластик виділяє речовину бісфенол А.

09, АВС – Акрилонітрил бутадієн стиролу (АБС). АБС-пластик є аморфним матеріалом, не має визначеної температури плавлення, має підвищену ударостійкість та пружність. З нього виготовляють корпуси моніторів, телевізорів, кавоварки, стільникові телефони, більшість комп’ютерного пластику.

АБС-пластик є, як правило, безпечним матеріалом. Реальна небезпека для людини може виникнути в декількох випадках:

  1. При нагріванні в процесі виробництва утворюються отруйні пари акрилонітрилу, які є отруйними. Бутадієн є відомим канцерогеном. Стирол теж має канцерогенні властивості.
  2. АБС-пластик можна використовувати для зберігання холодної їди. Але алкоголь може призвести до реакції, яка аналогічна нагріву, і почне виділятися стирол.
  3. Недопустиме використання АБС-пластику при взаємодії з біоматеріалами.

РС (полікарбонат, Lexan), або пластмаса без спеціальних знаків – найнебезпечніший вид пластику. З нього виготовляють пляшки для води і харчові контейнери. Зберігати продукти та воду в такій пляшці небезпечно: пластик виділяє речовину бісфенол А.

Від інтоксикації до негативного впливу на репродуктивну функцію

Вчені попередили, що при багаторазовому використанні або частому митті тари в пластикових пляшках максимально активізується бісфенол А, що виявляють у 92% обстежених дорослих та дітей. Щоденне вживання напоїв з пластикових пляшок протягом тижня збільшує рівень бісфенолу-А на 69%. А якщо налити в неї що-небудь гаряче, то виділення бісфенолу-А в рідину може збільшитися до 55 разів! В організм бісфенол потрапляє, коли людина постійно п’є воду з пластикових пляшок. Речовина може потрапляти і в самі продукти, які зберігають в пластику. Феноли токсичні і мають виражену подразнюючу дію і добре всмоктуються в кров, що може призвести до загальної інтоксикації. У таких пляшках вміст гетеротрофних бактерій у 100 разів більший, ніж у скляних. На думку дослідників, високий вміст бісфенолу А (в напоях, розлитих в пластикові пляшки) в сечі підвищує ризик розвитку раку грудей, простати, яєчок, деформації ДНК в сперматозоїдах, серцево-судинних захворювань (у 3 рази), діабету (у 2,5 раза), хвороб печінки. – Бісфенол впливає на самовільні аборти, негативно впливає на імунну та репродуктивну функцію у жінок (структурна схожість з жіночим статевим гормоном естродіолом пришвидшує процес статевого дозрівання) та чоловіків (зменшується вироблення та якість сперми, призводить до раннього облисіння), викликає мутацію генів, відхилення у розвитку та інтелекті майбутніх дітей, аж до синдрому Дауна, веде до вроджених дефектів, до проблем росту. Найстрашніше у відкритті британських дослідників – це висновок, якщо вагітна жінка пила воду з пластикових пляшок, до складу яких входив бісфенол А, то ймовірність того, що згодом в її сина розвинеться рак простати досить великий, – розповідає лікар акушер-гінеколог Ігор Ніцович.

Ольга ШУПЕНЯ

Джерело: сайт газети "Погляд".

Comments