Новини‎ > ‎

Професор Оксана Андрієць дала програмне інтерв'ю газеті "Здоров'я Буковини"

опубліковано 2 черв. 2014 р., 05:06 Бербець Андрій Миколайович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 2 черв. 2014 р., 05:11 ]
02.06.2014
. Оксана Андрієць: "Медичне товариство має тісно співпрацювати із громадою"

Лише у такий спосіб галузь швидше позбудеться негативних тенденцій та продовжить розвиток на європейських засадах, переконана новопризначений керівник охорони здоров’я області

Новий директор Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту Чернівецької облдержадміністрації Оксана Андрієць лічить дні з часу свого призначення. Людина дії і діла, вона кожен із них прагне максимально наситити корисними для галузі справами. І хоча до ста перших днів роботи, коли прийнято підбивати перші підсумки, ще далеко (О. Андрієць офіційно заступила на посаду 15 травня), Оксана Анатоліївна люб’язно погодилася відповісти на запитання "ЗБ".

Всі перетворення – для блага мешканців області

- Що спонукало Вас, успішного відомого науковця, зголоситися на невдячну роботу чиновника злиденної і проблемної охорони здоров’я?

- Аналогічне запитання задають з часу, коли в якості претендента на посаду керівника медичної галузі краю мене представили на Віче на Центральній площі Чернівців, адже в усіх асоціююся, насамперед, із науковою діяльністю. Та річ у тім, що у структурі Департаменту охорони здоров’я області працюю ще з 1998 року, тому управлінська діяльність не є чимось принципово новим. Мала можливість і достатньо часу зсередини ознайомитися з організацією охорони здоров’я. Відтак виникли ідеї про те, що ще можна і треба зробити. Коли з’явилася нагода їх втілити, вирішила спробувати. Перед ухваленням остаточного рішення, мала консультації з колегами. Їхня підтримка дала наснагу та впевненість, що не залишуся одна в океані медичного простору.

- Які найбільш нагальні проблеми медичної галузі області та яким чином їх плануєте вирішувати?

- Найбільша проблема – хронічне недофінансування. Кошти – базис, без якого не може бути розвитку. На сьогодні на охорону здоров’я скеровується 17% коштів обласного бюджету. Немало, на перший погляд, бо це майже п’ята частина, що у цифровому вираженні складає понад 378 мільйонів гривень. Однак майже 72% з них іде на заробітну плату і пов’язані з нею відрахування. На все решта залишається мізер. На ліки, зокрема, 11,74%, що у перерахунку на одного хворого складає вже суто копійки, а на придбання обладнання взагалі лишень близько 2%. Звісно, що за таких умов про жоден розвиток не може бути й мови.

Тому будемо звертатися до керівництва області щодо збільшення фінансування. З іншого боку, маємо намір активізувати співпрацю з міжнародними благодійними організаціями, фондами, з меценатами, спонсорами та з усіма структурами, які можуть надати не лише організаційну підтримку, а допомогу обладнанням, технологіями тощо.

- Розвиток яких медичних напрямків в області є, на Вашу думку, пріоритетним і якою буде зокрема, доля багатостраждального перинатального центру, сімейної медицини?

- Головним пріоритетом залишається охорона материнства і дитинства, адже це невід'ємна складова державної політики з огляду на значимість народження здорових дітей – потенціалу майбутнього кожної держави. У зв’язку з цим доля перинатального центру турбує не лише мене, а й керівництво області. Чернівецька область - одна з трьох в Україні, де немає рододопоміжного закладу третинного рівня надання медичної допомоги. З цієї причини створення перинатального центру є завданням номер один. Продовження реконструкції будівлі для нього вже обговорювалося на рівні губернатора Р. Ванзуряка, першого заступника голови ОДА І. Рибака, відбулося кілька спільних нарад з керівництвом управлінням капітального будівництва, яке, власне, є замовником будівництва. За інформацією УКБ, на сьогодні реконструкція не призупинена, вона триває, але темпи робіт сповільнено.

Зважаючи на гостру потребу перинатального центру для Буковини, від імені голови облдержадміністрації звернулися з листами до Прем’єр-міністра України, інших високопосадовців щодо продовження фінансування. Тим паче, що частину робіт уже виконано, а ще торік в область завезено сучасне обладнання вартістю понад 23 мільйони гривень. Необхідно, щоб воно якомога швидше одержало постійну прописку і запрацювало.

До речі, незважаючи на те, що сьогодні рододопоміжна служба частково роззосереджена, зокрема, міський пологовий будинок №1 м. Чернівців вимушено працює у приміщенні міської дитячої лікарні, що дещо звужує наші можливості, це жодним чином не вплинуло на показники народжуваності. Навпаки, порівняно з минулим роком маємо стійку тенденцію до покращення. Так, якщо за 4 місяці 2013 року народилося 3483 дітей, то за аналогічний період 2014-го – 3610, відповідно, у квітні 2013 р. народилося 847 немовлят, а у квітні 2014 р. - 935. Завершення будівництва та введення в експлуатацію перинатального центру, переконана, ще більше поліпшить цю приємну статистику.

З-поміж іншого, зважаючи, що серцево-судинні захворювання лідирують серед причин смертності, та з огляду на заходи держави для виправлення ситуації, маємо докласти зусиль також на рівні області. Через те, що Чернівецька область єдина в Україні досі не має ангіографа у державній медичній установі, наразі змушені скеровувати пацієнтів для необхідних втручань у сусідні регіони. Це створює незручності людям та обмежує можливості розвитку власної кардіохірургії. Тому вже мала розмову з головою облдержадміністрації Р. Ванзуряком та головним кардіологом МОЗ України Б. Тодуровим щодо необхідності придбання ангіографа за державні кошти.

Стосовно сімейної медицини, то, як зазначив Міністр охорони здоров’я України О. Мусій, її розвиток буде продовжено. Сімейна медицина є вкрай важливим напрямком, бо виступає своєрідним форпостом здоров’я населення і має дбати про профілактику захворювань. Задля цього сімейний лікар повинен бути дуже фаховим, має контактувати з профільними спеціалістами та постійно підвищувати свій професійний рівень. З цією метою, за домовленістю із БДМУ, при виші постійно відкривають нові навчальні цикли з удосконалення за різними напрямками для лікарів загальної практики – сімейної медицини.

- У цьому контексті, оскільки Ви прийшли у практичну охорону здоров’я із науки, якою бачиться їх подальша співпраця?

- Консолідувати науку з практикою в одне ціле задекларувала одним із пунктів своєї програми розвитку медичної галузі області, оприлюдненої на Віче. З конкретики – це створення університетської клініки. З цього питання проводяться консультації, створюється робоча група у складі фахівців БДМУ та Департаменту ОЗ ЦЗН. Плани цілком реальні для втілення, адже клініка працюватиме на базі однієї з діючих лікарень. Ця коопераційна модель поєднає можливості медичного університету та практичної охорони здоров’я. У результаті пацієнти отримають суттєве поліпшення медичних послуг завдяки швидкому впровадженню наукових розробок та новітніх технологій у практичну охорону здоров’я. Лікарі ж матимуть стимул до підвищення свого фахового рівня: тобто користь буде обопільною.

"Відвідаю всі медичні заклади і зустрінуся з кожним колективом"

- Обов’язкове для нового керівника запитання про кадрову політику. Якою вона буде, чи маєте намір змінювати головних лікарів усіх закладів охорони здоров’я, як це відбулося, до прикладу, у Вінницькій області?

- Одразу уточню стосовно Вінниччини. Рішення про продовження чи непродовження контрактів, термін яких збіг, приймало не керівництво охорони здоров’я області, а обласна рада, позаяк кадрові питання комунальних установ, у тім числі – медичних, у компетенції місцевих рад.

Що ж до оцінки роботи лікувально-профілактичних закладів нашої області, а, відповідно, й їхнього керівництва, то ця робота є планомірною, вона відбувалася постійно дотепер і буде тривати у майбутньому. Звісно, що там, де є недоліки, прорахунки, звернення громадян або колективів, то не залишимося осторонь, у тому числі – кадрових питань.

На сьогодні, знаю, що відбувається процес зміни керівництва Кіцманської районної лікарні. Районна рада надсилала узгоджену з колективом лікарні кандидатуру на погодження, це кадрове питання розглянуть на сесії райради.

- Певним чином це перегукується з проголошеною Міністром охорони здоров’я О. Мусієм ідеєю лікарського самоврядування. Яке Ваше ставлення до нього?

- За словами О. Мусія, до осені Верховною Радою буде прийнято закон про лікарське самоврядування, а протягом 2015 року цей механізм має запрацювати. Надання ширших повноважень у першу чергу лікарським, профільним асоціаціям буде сприяти покращенню кожного з напрямків роботи. Бо хто, як не самі акушери-гінекологи, хірурги, офтальмологи та фахівці інших медичних спеціальностей знають галузеві проблеми, способи їх вирішення, кращих фахівців тощо. Таким чином працюють медики Європи, ця система засвідчила свою ефективність, тому потрібно не вигадувати велосипед, а переймати кращий досвід. Адаптувавши, звісно, до наших реалій, українського законодавства. Зі свого боку, обома руками "за". Як керівник і проситиму, і наполягатиму, аби голови профільних асоціацій безпосередньо на місці вивчили відповідний досвід, оскільки ні Інтернет, ані телебачення не замінять живого спілкування і, так би мовити, бачення питання зсередини.

Стосовно самоврядного управління лікувальним закладом, а така практика також є поширеною у світі, то це питання є на часі, воно активно обговорюється як у медичному колі, так і громадськістю.

Зі свого боку, маю намір відвідати всі лікувально-профілактичні заклади області, зустрітися з кожним колективом, щоб у відкритому спілкуванні обговорити нагальні проблеми, почути думки людей.

- Чи плануєте залучати громадськість до вирішення проблем медицини краю? Якщо так, то яким чином?

- Медичне співтовариство має тісно співпрацювати із громадою, що, на мою думку, сприятиме подоланню негативних тенденцій у галузі. Одним із перших кроків буде створення громадських наглядових рад у кожній лікарні. До їх складу увійдуть представники громадських організацій, пацієнти, працівники лікувальних закладів. Громадська рада стане контролюючим і дорадчим органом, зокрема, вона контролюватиме надходження і використання благодійних внесків тощо. Питання створення таких рад обговорювали з медичною комісією ЧОО "Майдан", наразі її представники працюють із правознавцями та юристами, узгоджуючи установчі та організаційні нюанси. Відтак приблизно на середину червня плануємо більш предметну зустріч, будемо мати бесіди з керівниками медичних установ. Не можна, щоб ця добра справа залишилася на рівні балачок. Люди лише тоді нам повірять, коли побачать реальне втілення задекларованих намірів.

За бесіду подякувала Анна ГАРГАЛЯ



Візитка

Оксана Анатоліївна Андрієць

Родом із Хмельниччини. Доктор медичних наук, член Європейської асоціації акушерів-гінекологів і дитячих гінекологів, спеціалізованої вченої ради Тернопільського державного медуніверситету імені І. Я. Горбачевського. Має вищу категорію зі спеціальностей: «Акушерство та гінекологія», «Дитяча гінекологія», спеціалізацію зі спеціальності "Організація управління охороною здоров’я".

Очолювала кафедру акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету, професор. Є співавтором багатьох наукових праць, навчальних посібників, патентів, раціоналізаторських пропозицій, автором монографій і підручників.

Цінує у людях чесність і відвертість, не терпить підлості.

Любить читати, особливо біографії видатних людей, афоризми.

Хобі – доглядати за квітами, улюблені – троянди та орхідеї.

Чоловік працює на кафедрі хірургії БДМУ, старший син – лікар-інтерн, менший – вчиться у школі.


Comments