"Серце віддав людям". Стаття в газеті "Буковина", присвячена пам'яті професора Л.Б.Теодора
З нагоди 115-річчя від дня народження колеги вшановують пам’ять одного із засновників науково-практичного напрямку акушерства та гінекології на Буковині – професора Людвіга Борисовича Теодор
Уродженець Ростова-на-Дону, Людвіг навчався на Україні, в Дніпропетровській гімназії. Відтак закінчив медичний факультет Ростовського медичного інституту, де й був залишений на кафедрі акушерства та гінекології. Тільки громадянська війна відірвала його від наукової роботи (у 1918-20 рр.), добровільно служив у лавах Червоної Армії, перебував на фронті. А загалом у Ростовському медичному інституті він пропрацював 20 років – на посадах ординатора, асистента, доцента, а згодом – професора. Упродовж 1938-41 рр. очолював цю кафедру й одночасно працював деканом, а згодом – проректором з науково-навчальної роботи. У 1941-42 рр. працював начальником хірургічного відділення військового шпиталю. Був відізваний з армії і направлений у м. Фергану, де працював (1942-46 рр.) завідувачем кафедри акушерства 4-го Московського медичного інституту, а згодом Астраханського медичного інституту. Відтак завідував гінекологічною клінікою Ростовського інституту онкології та радіології.
У вересні 1948 року Л.Б. Теодор був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри акушерства і гінекології Чернівецького медичного інституту. Більшість асистентів мали достатній практичний стаж, але не мали досвіду у викладанні і науковій роботі. Тому до 1951 року на кафедрі виконувались поодинокі наукові праці, не було жодної захищеної дисертації. Співробітники кафедри в цей період в основному проводили роботу організаційного спрямування. Умови для навчання були недосконалими, лікувальна база перебувала в незадовільному стані, не вистачало наочних посібників та таблиць. Клініка не була забезпечена необхідною апаратурою.
З приходом Людвіга Борисовича робота кафедри поступово попала налагоджувалась, покращувалось її матеріальне забезпечення, удосконалювалась методика викладання. Поступово було розроблено методичні матеріали для асистентів та самостійної роботи студентів.
Більшу частину свого робочого часу Людвиг Борисович приділяв удосконаленню методів викладання предмету, а також поповненню матеріальної бази кафедри. Він був надзвичайно цікавим лектором, захоплював своїми розповідями лікарів, акушерок та студентів. На кафедрі вивчались та впроваджувалися в практику нові методи лікування.
Працівники кафедри і сам Людвіг Борисович, який одночасно працював головним акушером-гінекологом Чернівецької області, був членом ради з пологодопомоги при МОЗ СРСР та УРСР, багато уваги приділяли лікувальній роботі, організації допомоги при пологах в місті та області, наполегливо працювали над підвищенням кваліфікації лікарів. Була розроблена і впроваджена в практику методика тканинної терапії, психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів, виправлення неправильних положень плода, вивчення проблем своєчасної діагностики токсикозу вагітних. Усе це дало можливість різко знизити кількість пологових травм, мертвонароджуваність та смертність, як серед матерів, так і малюків.
Під його керівництвом було виконано 12 кандидатських і 1 докторська дисертації. У власному доробку мав 36 опублікованих праць, підготував до друку монографію.
28 серпня 1963 року після успішно проведеної операції він раптово помер від обширного інфаркту міокарда і був похований на Востряковському кладовищі у Москві.
Професор Л.Б. Теодор, як талановитий спеціаліст, обдарований лектор, високоерудований хірург-гінеколог, залишився у пам’яті багатьох людей, з якими він був знайомий, яким допоміг у житті, з ким зустрічався.
Ігор НІЦОВИЧ, доцент,
Оксана АНДРІЄЦЬ, професор
