Новини
Нобелівська премія з фізіології та медицини 2018 року
 01.10.2018 р. Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2018 році вручили за "відкриття терапії при ракових захворюваннях, яке полягає у гальмуванні негативного імунного регулювання". Це оголосили на прес-конференції Нобелівського комітету у понеділок, 1 жовтня. Нагороджені за це спільно Джеймс П. Еллісон та Тасуку Хончо.
Відкриття, зроблене двома лауреатами медицини, використовує здатність імунної системи атакувати ракові клітини, знімаючи з гальм імунні клітини.
Джеймс П. Еллісон вивчав білок і виявив, що він діє як гальмо на імунну систему. Вчений зрозумів, що цей гальмівний потенціал можна використовувати для того, щоб організм атакував пухлину. Він втілив цю концепцію у новому підході для лікування пацієнтів. У свою чергу Тасуку Хонджо, також нагороджений премією, виявив, що імунні клітини також гальмує протеїн, але має інший механізм дії. Терапія, яку розробили на основі його відкриття, виявилася вражаюче ефективною у боротьбі з раком.
Рак кожен рік вбиває мільйони людей і є однією з найбільших проблем у галузі здоров'я. Стимулюючи здатність нашої імунної системи атакувати пухлинні клітини, цьогорічні лауреати Нобелівської премії "знайшли зовсім новий принцип лікування раку". До відкриттів, які змогли зробити Еллісон та Хонджо, прогрес у клінічному розвитку був скромним. "Імунна контрольна топотерапія" зробила революцію в лікуванні раку і кардинально змінила спосіб, у який можна керувати раком", – зазначають у Нобелівському комітеті.
Джеймс П. Еллісон народився у 1948 році в Техасі, США. Він професор MD Anderson Cancer Center Університету штату Техас, а також співпрацює з Інститутом Паркера з онкологічної імунотерапії. Тасуку Хонджо народився у Японії у 1942 році, з 1984 року він є професором Університету Кіото.
Рак включає в себе безліч різних захворювань, усіх їх характеризує неконтрольоване розмноження хворих клітин, здатних поширюватися на здорові органи та тканини. Існує ряд терапевтичних підходів для лікування раку, включаючи операції, радіацію та інші стратегії, деякі з яких отримали попередні Нобелівські премії. Зокрема, Нобеля давали за лікування гормонами раку передміхурової залози (Хаггінс, 1966), хіміотерапію (Elion and Hitchins, 1988) і трансплантацію кісткового мозку при лейкемії(Thomas 1990). Однак рак досі залишається надзвичайно важким для лікування. В кінці 19 ст і початку 20 ст виникла концепція, що активація імунної системи може бути стратегією атаки на клітини пухлин клітин. Тоді спробували інфікувати пацієнтів бактеріями, щоб активувати захист. Ці зусилля мали скромні результати, однак варіант цієї стратегії використовують сьогодні при лікуванні раку сечового міхура. Зрозуміло, що потрібні були знання. Ряд учених займалися інтенсивним фундаментальним дослідженням та розкрили фундаментальні механізми, що регулюють імунітет, а також показали, як імунна система може розпізнавати ракові клітини. Незважаючи на значний науковий прогрес, спроби розробити загальні нові стратегії проти раку виявилися складними.
Фундаментальною властивістю нашої імунної системи є здатність захищатися від бактерій, вірусів та інших небезпек. Т-клітини, тип білих кров'яних тілець, є ключовими гравцями в цій обороні. Т-клітини мають рецептори. Саме за допомогою них вони взаємодіють з іншими клітинами, і це спонукає імунну систему зайнятися захистом. Але додаткові білки, що діють як Т-клітинні прискорювачі, також необхідні для запуску повноцінної імунної відповіді. Багато вчених сприяли цьому важливому фундаментальному дослідженню та визначили інші білки, які гальмують Т-клітини, пригнічуючи імунну активацію. Цей складний баланс між прискорювачами та гальмами необхідний для жорсткого контролю. Це гарантує, що імунна система достатньо займатиметься атакою на чужорідні мікроорганізми, уникаючи надмірної активації, яка може призвести до аутоімунного руйнування здорових клітин і тканин.
У 1990-х роках у своїй лабораторії в Каліфорнійському університеті Берклі Джеймс П. Елісон вивчав Т-клітинний білок CTLA-4. Він був одним з декількох вчених, які зробили спостереження, що CTLA-4 гальмує Т-клітини. Еллісон розробив антитіло, яке може зв'язуватися з CTLA-4 і блокувати його функцію (див. малюнок).
Перший експеримент він та його співробітники провели у 1994 році. Результати були вражаючими: миші з раком виліковувались антитілами, які блокують гальмо і розпалюють протипухлинну Т-клітину. Незважаючи на незначний інтерес фармацевтичної галузі, Еллісон продовжував активні зусилля по розробці стратегії в терапії для людей. Перспективні результати незабаром з'явилися у кількох груп, а в 2010 році важливе клінічне дослідження показало вражаючі ефекти у пацієнтів з меланомою, типом раку шкіри. У декількох пацієнтів зникли ознаки залишкового раку. Таких чудових результатів ніколи раніше не було в цій групі пацієнтів.
У 1992 році, за кілька років до відкриття Еллісона, Тасуку Хонджо відкрив PD-1, інший білок, який виражений на поверхні Т-клітин. У своїй лабораторії в Кіотоському університеті він провів багато років і виявив, що PD-1, подібний до CTLA-4, гальмує Т-клітини, але працює за іншим механізмом (див. малюнок).
В експериментах на тваринах Хонджо також виявив, що блокада PD-1 є перспективною стратегією боротьби з раком. Клінічні дослідження тривали до 2012 року, коли ключове з них чітко продемонструвало ефективну терапію пацієнтів з різними типами раку. У деяких хворих це була тривала ремісія, а у декількох пацієнтів з метастатичним раком, стан яких раніше вважали невиліковним, з`явилися перспективи лікування.
Після первинних досліджень, що показали наслідки блокади CTLA-4 та PD-1, науковці почали практикувати лікування, яке часто називають "імунною контрольно-пропускною терапією". Воно принципово змінило результати для певних груп хворих на рак. Однак таке лікування має несприятливі побічні ефекти, які можуть бути серйозними та навіть загрожувати життю. Вони зумовлені надмірною реакцією імунної системи, що веде до аутоімунних реакцій. Інтенсивне продовження досліджень наразі орієнтоване на з'ясування механізмів дії блокади CTLA-4 та PD-1 з метою поліпшення терапії та зменшення побічних ефектів. З двох стратегій лікування, контрольно-пропускна терапія проти PD-1 виявилася більш ефективною і позитивні результати спостерігаються при таких типах захворювання, як рак легенів, рак нирок, лімфома та меланома. Нові клінічні дослідження вказують на те, що комбінована терапія, орієнтована як на CTLA-4, так і на PD-1, може бути ще більш ефективною, як це продемонстровано у пацієнтів з меланомою. Наразі тривають ряд пробних терапевтичних випробувань проти більшості видів раку. Джерело: life.pravda.com.ua Č |
В БДМУ відбулася посвята першокурсників у студенти
 Студентів-першокурсників з початком навчання привітав ректор БДМУ Тарас Бойчук та почесні гості свята: голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук, голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, директор Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Оксана Андрієць, декан медичного факультету Вищої школи наук про здоров’я (м. Жирардув, Республіка Польща) пані Гражина Томіак. Історичні віхи та основні здобутки БДМУ презентував присутнім Ігор Геруш, проректор з науково-педагогічної роботи. Від батьків-першокурсників зі словами вітання та настановами звернулися Наталія Турубарова-Леунова та Наталія Євчук. Ректор університету Тарас Бойчук вручив першокурсникам символічний Студентський квиток та Ключ до знань і побажав успішного навчання й захоплюючого студентського життя. Хвилюючою миттю для кожного студента стало прийняття клятви першокурсника, яку зачитала проректор з науково-педагогічної роботи та виховання Ніна Зорій за участю деканів факультетів та директора коледжу БДМУ. Після виголошення клятви першокурсники вперше у якості студентів виконали «Gaudeamus». До слів вітань долучилися студенти 6 курсу та побажали першокурсникам гідно підтверджувати статус студента БДМУ. До слова, цьогоріч Студентська рада БДМУ ввела студентське тьюторство в університеті. Кожна група першокурсників матиме свого тьютора-старшокурсника, який допомагатиме швидше адаптуватися до навчання до студентського життя. У відповідь нове покоління студентів запевнили старшокурсників у тому, що з честю примножуватимуть здобутки своїх попередників. Мистецькі вітання подарували присутнім учасники Народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Трембіта» та студій палацу «Академічний» подарували гостям свята. Ведучими свята були лікар-інтерн Марина Петрюк та студент медичного факультету №2 Антон Іваницький. Джерело: офіційний сайт БДМУ. |
З Днем Незалежності України!
 |
Міжнародна конференція "Сучавські медичні дні"
24-26.05.2018 року в м. Сучава (Румунія) викладачі Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» к.мед.н., асистент Гресько М.Д. (кафедра акушерства та гінекології), к. мед. н., доцент Голяр О.І. (кафедра внутрішньої медицини та інфекційних хвороб), асистент Герасим Л.М. та к.мед.н., доцент Галагдина А.А (кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії) взяли активну участі в міжнародній конференції «Сучавські медичні дні» (Conferința «Zilele Medicale ale Sucevei» - Ediția a VII-a, 2018). Під час конференції відбувся обмін науковою інформацією та досвідом практичної роботи, отримано інформацію для впровадження новітніх досягнень у практичну діяльність, ознайомлено з новітніми методами інструментальних та лабораторних досліджень для вирішення актуальних проблем у галузі медицини. Неабиякий інтерес викликали насичена науковою інформацією програма та румунський колорит конференції.    |
Конгрес BIMCO-2018
04.04.2018 року на базі нашої кафедри під головуванням професора Олександра Юзька відбулося засідання секції "Акушерство та гінекологія" V Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів і молодих учених BIMCO 2018. Серед доповідачів були учасники з-за кордону (Davit Margishvili, Tbilisi State Medical University, Tbilisi, Gerogia) та з інших медичних ВНЗ України (Олександр Чепелюк, Харківський національний медичний університет). В засіданні також взяли участь члени студентського наукового гуртка нашої кафедри. Учасники секції представили свої наукові здобутки, після чого розгорнулася жвава дискусія.Слід зазначити, що чотири з п'ятнадцяти доповідей були англомовними. За підсумками засідання призові місця розподілилися наступним чином: 1 місце - Андрій Ринжук (БДМУ). Тема доповіді: "Взаємозв'язок морфологічного та гормонального статусу епіфізу (шишкоподібної залози) зі станом репродуктивної системи та вагітності". 2 місце - Davit Margishvili (Tbilisi State Medical University, Tbilisi, Gerogia). Тема доповіді: "The Management of Hypothyroidism During Pregnancy". 2 місце - Лала Муслім Кизи Агазаде (БДМУ). Тема доповіді: "Дисфункція плаценти та перебіг вагітності". 3 місце - Ольга Дідошак (БДМУ). Тема доповіді: "Ефективність лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом". 3 місце - Олександра Стойка (БДМУ). Тема доповіді: "Лейоміома та вагітність". Вітаємо переможців! Бажаємо всім учасникам успіхів!  |
Вітаємо зі святами!
 |
Традиційна благодійна акція до Дня Святого Миколая
 Приємно, що наші студенти вже не вперше долучаються до благодійних заходів, адже це дуже важливо для формування правильних морально-етичних принципів у майбутніх лікарів.  Ось така картина зустріла нас на вході до навчального закладу   Директор закладу Марія Василівна Кирилюк дає настанови вихованцям    Дівчинка в ролі ангела подумки повторює роль            Доцент БДМУ Лілія Рак дякує дітям та колективу школи-інтернату за свято |
Нобелівська премія з фізіології та медицини 2017
01.11.2017 р. Як оголосив Нобелівський комітет 2 жовтня, Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2017 році дали за дослідження циркадних ритмів групі вчених, серед яких Джеффрі Хол, Майкл Майкл Росбаш і Майкл Юнг. Премію присудили з формулюванням "за дослідження молекулярних механізмів, які контролюють циркадний ритм".  Джеффрі Хол, Майкл Росбаш і Майкл Юнг проаналізували біологічний годинник людини та з'ясували, як він функціонує, йдеться на сайті відзнаки. Їхнє відкриття пояснюють, як рослини, тварини та люди пристосовують свій біологічний ритм так, щоб синхронізувати його із змінами на Землі. Досліджуючи фруктових мушок, лауреати Нобеля виділили ген, який контролює нормальний щоденний біологічний ритм. Вони також довели, що цей ген кодує білок, який накопичується у клітинах організму протягом ночі та деградує вдень.  Потім вони визначили додаткові протеїнові компоненти цього процесу самостійно регулюють "внутрішній годинник" у клітині. Науковці також довели, що біологічні годинники функціонують за тим самим принципом у всіх багатоклітинних організмах, у тому числі й людей.  Регулярна адаптація організму до різних коливань протягом дня називається циркадним ритмом. Біологічний годинник "працює" у багатьох аспектах фізіології людини. Значна частина генів людини регулюється біологічним годинником, тому ретельно визначений циркадний ритм пристосовує нашу фізіологію до різних етапів дня. |
Онлайн-конференція "Схід і Захід разом"
 У заході взяли участь акушери-гінекологи, дитячі гінекологи, педіатри, дитячі хірурги, підліткові терапевти, сімейні лікарі, ендокринологи, керівники структурних підрозділів та закладів охорони здоров’я з регіонів, науковці з провідних науково-дослідних установ МОЗ України та НАМН. На конференції розглядалися питання сучасних акушерських проблем (у тому числі у неповнолітніх), репродуктивного потенціалу та його збереження у молоді, проблеми гінекологічних захворювань та сучасні технології їх діагностики, лікування та реабілітації в дитячому, підлітковому та репродуктивному віці, реабілітація в дитячій та підлітковій гінекології тощо. Відкриваючи захід, до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи ХНМУ Валерій М’ясоєдов. Він привітав присутніх – громадськість, яка опікується проблемами репродуктивного здоров’я населення України – у Харківському національному медичному університеті, який вже понад 210 років ефективно поєднує науку, освіту і практичну діяльність. «Є багато форм поєднання, проте такі науково-практичні конференції належать до того підґрунтя, що закладає основу для майбутнього здоров’я України й майбутнього реформування системи охорони здоров’я. Ми розуміємо, що сьогодні відбувається багато складного в житті нашої країни, і реформування медичної галузі належить до цієї категорії. Проте не можна створювати щось, не спираючись на історичні коріння. Тому те, що цей захід присвячений 5-річччю заснування кафедри, 85-річчю з дня народження одного з основоположників харківської вищої медичної акушерсько-гінекологічної школи, і свідчить про велике та світле майбутнє і нашої країни, і репродуктивного здоров’я. Я дякую, що ви знайшли можливість відвідати науковий форум, і впевнений, що він сприятиме розмові не лише про наукові здобутки, а й про те, як нам проводити наші спільні дії далі». Валерій Васильович подякував колективу кафедри і особисто її завідувачу – доктору медичних наук, професору Ірині Тучкіній за ідею проведення такого заходу і його організацію. Він також висловив сподівання, що дана конференція стане традиційною. Джерело: офіційний сайт ХНМУ. Нижче можна переглянути відеотрансляцію конференції. Від кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету участь в роботі конференції з онлайн-доповідями взяли асистент Оксана Боднарюк (час доповіді 2:59:00 від початку трансляції) та доцент Андрій Бербець (час доповіді - 4:50:00 від початку трансляції). |
Привітання ректора БДМУ Тараса Бойчука з нагоди Дня знань
01.09.2017 р. Шановні колеги та студенти, прийміть щиросердні вітання з початком навчального року і Днем знань!
Ми щиро раді тому, що у новий навчальний рік вступаємо із вагомими здобутками та впевнено дивимося у майбутнє. Як показала цьогорічна вступна кампанія, все більше й більше абітурієнтів обирають БДМУ. За даними інформаційної системи "Конкурс" наш університет посів 1-ше місце серед вищих медичних навчальних закладів України за загальним конкурсом поданих абітурієнтами заяв на спеціальність «Медицина». За результатами «Консолідованого рейтингу» вищих навчальних закладів України у 2017 році ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» потрапив до п‘ятірки найкращих вищих медичних навчальних закладів України. Студенти БДМУ одні з найкращих за результатами складання ліцензійних інтегрованих іспитів у 2017 році, 12 студентів університету стали переможцями ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади. БДМУ став першим із медичних вузів України індивідуальним повноправним членом Європейської Асоціації Університетів, що дозволить брати участь у Європейських проектах та дослідженнях у сфері розвитку вищої школи та сприятиме налагодженню діалогу з організаціями-партнерами в багатьох регіонах світу. У новому навчальному році не зупинятимемося на досягнутому, ставимо перед собою ще більше цілей задля подальшого розвитку нашого навчального закладу. З особливими словам привітання звертаюся до першокурсників, які наразі вже студенти нашого університету. Цитуючи видатного італійського вченого Леонардо да Вінчі: «Якщо запастися терпінням і проявити старанність, насіння, посіяного знання, неодмінно дадуть хороші сходи. Гіркий корінь учіння, але плоди його солодкі». Безперечно, навчання в медичному університеті – це велика відповідальність і постійна наполеглива праця. Щиро бажаю Вам повною мірою скористатися можливостями, які дає наш навчальний заклад та здобути високоякісну освіту. Звертаюся в цей урочистий день до викладачів університету та висловлюю їм щиру подяку за щоденну напружену працю, Ви щедро передаєте свої знання, плекаєте майбутнє медицини та медичної науки й справжніх патріотів нашої держави. Ваша мудрість і доброта залишаються зі студентами на все життя. Бажаю сили духу, невичерпної наснаги та талановитих учнів. Особливу вдячність хочу висловити батькам першокурсників за довіру до нашого навчального закладу. Я бажаю Вам пишатися своїми дітьми та бути гордими за кожну їхню добру справу. Нехай Ваше батьківське плече і материнська ласка супроводжують і підтримують їх надалі. Зичу Всім доброго здоров’я, злагоди та благополуччя. Нехай множаться наші здобутки в ім'я миру в Україні! З повагою Ректор Тарас Бойчук |
1-10 of 176